Нещодавно за ініціативи народного депутата України Антона Івановича Кіссе відбувся круглий стіл з проблем найбільшого в нашій країні прісноводного озера Ялпуг.

Водне плесо цієї природної водойми займає майже 15 тисяч гектарів. На його берегах розташовані населені пункти Ренійського, Ізмаїльського та Болградського районів. Старожили відзначають істотні зміни, що відбулися із цим унікальним озером за останні десятиріччя: воно стало замулюватися, міліти, береги заростають очеретом.

Що відбувається? Як можна зупинити негативні процеси, зберегти блакитний Ялпуг в усій його красі?

До природного стану української частини дельти Дунаю людина – «вінець природи», почала вносити свої корективи ще у шістдесяті роки минулого сторіччя. Уздовж великої європейської річки з’явилися дамби, які перепинили шлях весняним водам до озер Кагул, Ялпуг, Кугурлуй, Катлабух, Китай. Людина стала самовільно регулювати водообмін, встановивши на каналах шлюзи.

Спочатку це виявилося зручним: родючі плавневі землі були розорані, побудовані дороги, лінії електропередач та інші об’єкти. Однак згодом озера почали замулюватися, міліти – з усіма екологічними наслідками, що звідси випливають. Про це з болем говорили учасники круглого стола – представники трьох районів, а також фахівці Дунайського басейнового управління водних ресурсів, регіонального проектно-дослідницького інституту «Укрпівденьгідроводгосп» та інших служб.

Депутат Одеської обласної ради, голова Болградської райдержадміністрації 

М. Садаклієв вважає, що проблеми озера Ялпуг викликані порушенням водообміну. На його погляд, дуже ризиковано восени скидати з Ялпуга воду до рівня 1,3 метра, адже не щовесни Дунай піднімається так, щоб вдалося наповнити озеро до необхідних глибин. Депутат облради просив фа­хівців предметніше вникнути у це питання, тим більше, що йдеться не лише про екологію, але й про водопостачання населених пунктів: з Ялпуга, зокрема, черпається вода для Болграда.

Голова Ізмаїльської райдержадміністрації Сергій Павлухін запропонував порушити питання щодо будівництва 45-ти кілометрового водоводу з Ізмаїла на Болград (тим більше, що такий проект колись існував), і тим самим зняти залежність української столиці болгар від стану Ялпуга. Голова Ренійської райдержадміністрації Василь Арнаут вважає, що починати, насамперед, необхідно зі статусу водойми: найбільше прісноводне озеро України має стати об’єктом національного значення. І, відповідно, усі його проблеми повинні розглядатися на рівні найвищих державних структур.

Учасники круглого столу депутати Бол­градської райради Іван Насипаний і Тетяна Терзі, сільський голова Оксамитного Світлана Рожкова з болем говорили про факти забору прибережного піску, що призводить до руйнування берегів, про залишені у водоймі браконьєрські сітки з мертвою рибою, про незаконні забудови та багато інших чинників, що негативно впливають на стан Ялпуга. Сільські голови Криничного та Владичені Іван Веліков і Микола Райчев закликали почати з наведення порядку у рибовидобутку. І все ж таки учасники круглого столу акцентували саме на екологічних проблемах: зачахне озеро – чи доведеться про рибу говорити?

Учасники зустрічі ухвалили рішення створити робочу групу, яка займеться підготовкою програми дій та усіх необхідних документів.

– Наша мета – врятувати озеро, залишити його нащадкам у живому стані, – підбив підсумки народний депутат України А. Кіссе. – Сьогодні наше завдання – почати всебічне вивчення проблем озера Ялпуг, прибережної зони та прилеглих водних об’єктів для вироблення рекомендацій і визначення тих структур, які будуть цим займатися.

А поки що… Голова Болградської райдерж­адміністрації М. Садаклієв повідомив про те, що завершується розробка проекту водоохоронної зони озера – його буде винесено на найближчу сесію райради: це обмежить подальшу забудову та розорювання берегів.