Поновлюваним джерелам енергії як одному із ключових векторів розвитку енергодефіцитних регіонів був присвячений круглий стіл у прес-центрі «Паритет». Його організатором виступила асоціація поновлюваної енергетики (АПЕ) «Альтернатива». В обговоренні проблеми взяли участь чиновники, вчені, підприємці, представники громадських організацій.
Експерт АПЕ «Альтернатива» Олександр Баськов зазначив, що ця зустріч відкриває низку обговорень у різних регіонах України. Увесь світ дедалі більше уваги приділяє пошуку нових джерел одержання енергії, щоб зменшити залежність від споживання продуктів переробки нафти і газу. Не залишається осторонь від цього процесу і Україна.
Директор КП «Одеська обласна енергоощадна компанія» Сергій Лейвіков зазначив, що правильніше нашу область називати не енергодефіцитною, а енергозалежною. 80 відсотків споживаної електроенергії забезпечує Південноукраїнська АЕС. Власні джерела дозволяють генерувати лише чотири відсотки електроенергії. Південні райони області залежать від постачань з Дубоссарської ДРЕС, яка перебуває на території іншої держави. Змінити цю ситуацію убік меншої енергозалежності можуть сонячні електростанції. Їх спорудження – один із пріоритетів в енергетичній сфері.
Далі Сергій Лейвіков розповів про панівне становище регіону в Україні щодо темпів спорудження сонячних електростанцій (СЕС). Уже введені в експлуатацію СЕС «Старокозаче» і «Дунайська» загальною потужністю 86 МВт. Готуються до початку роботи СЕС «Приозерна» і «Лиманська». Вони забезпечать регіону ще 98 МВт. Наступного року намічено здати в експлуатацію п’ять СЕС.
– Нові СЕС стають своєрідними точками зростання, навколо яких починає формуватися вся інфраструктура, – підкреслив Сергій Лейвіков. – Вони дають новий поштовх до розвитку території.
У нашому регіоні успішно працюють австрійські, німецькі, китайські та ізраїльські компанії. На думку Сергія Лейвікова, у найближчі п’ять років цей ринок буде ще більше насичуватися фірмами, що пропонують свої послуги з різних країн світу.
Є цікаві перспективи і щодо розвитку вітроенергетики. У Татарбунарському, Комінтернівському, Кілійському районах установлені спеціальні вишки для вимірювання швидкості вітру. Це, по суті, перший крок на шляху до з’ясування, наскільки цей напрям може бути там перспективним.
У Савранському районі є ГЕС, яку свого часу побудували, але не ввели в експлуатацію. Зараз вивчається питання її розконсервації. На Південному Бузі гідроелектростанції можуть працювати досить ефективно.
Що стосується відходів сільськогосподарського виробництва, то поки що вони використовуються переважно для одержання тепла, а не електрики, як це відбувається за кордоном. Пеллети із соломи і лушпиння соняшнику виробляють приблизно 30 підприємств. На них працює майже 50 котелень. Найбільш ефективними вони виявляються на об’єктах соціальної сфери – у центральних районних лікарнях, ФАПах, школах.
Професор ОНПУ Микола Шалімов поскаржився на відсутність зацікавлень до вітчизняних розробок у сфері альтернативної енергетики. На його думку, їх впровадження дозволило б значно здешевити одержувані електроенергію й тепло. Поки що в Одесі не використовується також потужна енергія чорноморських припливів і відпливів.
Професор ОНАХТ Борис Афанасьєв розповів про досвід встановлення сонячних батарей у санаторії «Росія», в ОСББ «Бульвар». Нагадав про те, що в нашому місті цілком можна використовувати і тепло з катакомб, де є повітряні канали. Комерційний директор ТОВ «Стар Енержі» Володимир Дорус (його підприємство вже протягом трьох років випускає сонячні колектори), підтвердив їх усе зростаючу популярність, зокрема, у санаторіях і невеликих готелях.
Керівник центру ресурсоефективних технологій НТЦ «Станкосерт» Олександр Фуксман відзначив недосконалість вітчизняного законодавства, яке не дозволяє ширше залучати у сферу альтернативної енергетики інвесторів. Інтерес до цієї сфери є, і чималий. Але вкладати кошти інвестори готові лише на вигідних для них умовах. А такі поки що створюються не скрізь.
