Ідучи заповідними стежками

У прес-центрі «Паритет» прой­шла прес-конференція «Інно­вації в екологічному туризмі на природоохоронних територіях Чорного моря». Вона була присвячена підсумкам проекту «Інтер Трейлс», який протягом двох років реалізовувався в п’яти країнах – Україні, Болгарії, Румунії, Молдові, Грузії в рамках операційної програми Європейського інструменту сусідства та партнерства (ENPI). Головним партнером Чорноморського відділення Української екологічної академії наук у ньому виступила Чорноморська мережа громадських організацій з Варни (Болгарія). Заступник директора Нижньодністровського національного природного парку, кандидат біологічних наук Микола Роженко звернув увагу журналістів на те, що сьогодні відвідувачам різних парків вже мало милуватися красою навколишньої природи. Люди хочуть одержати інформацію про цінність біологічних, геологічних та культурно-історичних об’єктів, які перебувають на заповідних територіях. Це новий, сучасний підхід, називаний інтерпретацією екологічних стежок та маршрутів. А щоб екскурсоводи могли працювати у такому ключі, їх треба озброїти необхідними знаннями та навчити.

У рамках проекту «Інтер Трейлс» у нашій країні провадилася інтерпретація туристичних маршрутів у Карадагському природному та Дунайському біос­ферному заповідниках НАН України, у Нижньодністровському націо­нальному природному парку та регіональному ландшафтному парку «Кінбурнська коса». Про це розповів заступник голови Чорноморського відділення Української екологічної академії наук, кандидат економічних наук Олег Рубель.

Зокрема, компетентною науковою групою, що складається із кандидатів наук – біологічних – Миколи Роженка та Юлії Назарчук, геологічних – Наталії Федорончук, історичних – Володимира Полторака було інтерпретовано екомаршрут «Нижньодністровська перлина». Його тривалість – приблизно 6-7 годин. І подорожувати доведеться на моторних човнах. Навіть прочитання опису маршруту – досить цікава річ, бо воно відкриває чимало дуже цікавих моментів. І мимоволі виникає бажання пройтися заповідними місцями самостійно.

Наприклад, дізнаєшся про те, що живе в плавнях лісовий, а не, як його помилково називають, очеретяний кіт. Про такий аборигенний вид, як європейська норка (вона є символом Нижньодністровського національного природного парку). І дельта Дністра – це єдине місце в Європі, де вона не витісняється конкурентоспроможнішою американською норкою.

Головна цікавинка озера Білого – безумовно, білі лілії, які Карл Лінней назвав «Квітковим годинником» за те, що розкривають вони свої чудові квітки бльзко 7 ранку, а закривають – о 6 вечора. У міфах Давньої Греції білу лілію вважають закоханою німфою, що загинула від байдужості до неї Геркулеса та перетворилася на квітку. Згідно зі скандинавськими легендами, у кожної лілії є друг – казковий ельф. А давні слов’яни взагалі вважали, що вночі лілії поринають у воду та перетворюються на русалок.

Вражає уяву й історія водоочисної станції «Дністер». Адже хто міг припустити, що у 1892 році в тодішній економічній столиці Європи Лондоні виникне «Одеське водопровідне товариство», що стане відправною точкою для створення великої водопровідної системи кінця ХIХ століття? А ще був військовий подвиг 1941 року, коли 18 працівників станції на чолі з Миколою Ковальчуком протягом трьох днів подавали воду до Одеси. Він ліг в основу класичного фільму «Спрага».

Можна довідатися також про міграцію вугра із Дністра аж у Саргасове море, про рожевих фламінго, про червонокнижні рослини, вижити яким вдасться лише при зваженому та правильному веденні землеробства і підприємництва в нашому краї, особливо на сусідніх із заповідними територіях.

У рамках проекту екскурсоводи перелічених вище чотирьох природозаповідних зон одержать розгорнуті описи-дослідження екологічних стежок. Вони допоможуть людям, які підуть ними, зовсім інакше глянути на екологічні проблеми та багатоманітну історію свого краю, навчать дбайливішого ставлення до тендітної навколишньої природи.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті