Чергове засідання науково-технічної екологічної громадської ради при департаменті екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради було присвячено реконструкції ставка колишньої джутової фабрики та розгляду концептуальних пропозицій щодо формування території парку ім. Ленінського комсомолу.
Відкриваючи засідання, виконувач обов’язків мера Одеси Олег Бриндак озвучив наміри влади щодо парку ім. Ленінського комсомолу. Насамперед, дана зелена зона має бути перетворена на сучасний парк, де цікаво і з користю зможуть відпочивати люди різного віку. Міський екологічний фонд нинішнього року орієнтований на підтримку реконструкції зелених зон. Крім того, перший заступник міського голови Микола Ільченко побував у Мінекології і природних ресурсів України, де заручився підтримкою в питанні щодо виділення з цією метою коштів ще й з Державного екологічного фонду.
Виконувачка обов’язків директора департаменту екології і розвитку рекреаційних зон Марія Єремєєнко повідомила, що на березневу сесію міської ради передбачається винести рішення про встановлення меж парку ім. Ленінського комсомолу, що дозволить надійно захистити його від спроб забудувати якимись сторонніми об’єктами. Тож саме час визначитися з тим, яким же стане оновлений парк.
Наша газета вже розповідала про замулений ставок-накопичувач, який не лише розповсюджує неприємний запах, але й небезпечний через схили, що обвалюються. Фахівці сперечаються, чи варто його закопувати? Водойма, призначена для збору зливових стоків і перекидання їх у ставок на території парку ім. Ленінського комсомолу, має підземні джерела підживлення. Засипання її ґрунтом може призвести до підтоплювання довколишніх будинків.
Головний інженер проекту реконструкції акумулюючого ставка колишньої джутової фабрики Олег Чижик репрезентував присутнім варіант, коли він залишається водоймою, а не засипається. Проект припускає вивезення та утилізацію на звалищі намулу, що накопичився, невелике скорочення водного дзеркала (на 10-15%) при одночасному збільшенні земельної ділянки навколо ставка, будівництво підпірних стінок і греблі із щебеню, через яку будуть фільтруватися стоки, що надходять до водойми, реконструкцію систем надходження та відведення води зі ставка. У цінах серпня 2013 року даний проект оцінювався у 7,5 мільйона гривень.
Олег Чижик також відзначив, що на етапі проведення геодезичних робіт було виявлено 16 незаконних урізів каналізації. По них до водойми подаються каналізаційні стоки з приватних будівель, що розташовані поблизу. Підпірна стінка поставить бар’єр на шляху такого забруднення ставка.
Кандидат геолого-мінералогічних наук, доцент ОНУ ім. І.І. Мечникова Олександр Драгомирецький звернув увагу на те, що реконструкція одного ставка ситуацію не виправить. Цей ставок з’єднаний трубами з іншим, та й у районі розташовано багато неканалізованих об’єктів. Щоб централізовано збирати їхні стоки, треба будувати каналізаційну систему.
Голова ради Борис Псахіс вважає, що це завдання наступного етапу проектування. І члени ради з ним погодилися. Залишилося лише чекати, чи виділять депутати на реконструкцію ставка кошти з міського бюджету.
Далі заступник завідувача кафедри економіки та управління Християнського гуманітарно-економічного відкритого університету, старший викладач кафедри менеджменту природоохоронної діяльності Одеського державного екологічного університету Олеся Головіна представила проект реконструкції парку ім. Ленінського комсомолу. Його підготували студенти кількох одеських вузів у межах ініціативи Одеського регіонального відділення Асоціації міст України.
Оскільки опитування жителів міста показали, що нинішній занедбаний стан парку не влаштовує нікого, розробники постаралися розділити зелену зону таким чином, щоб у ній заняття за інтересами знайшли собі представники різного віку. Таким чином, після реконструкції в парку ім. Ленінського комсомолу повинні з’явитися дитячий комплекс, зона тихого відпочинку біля ставка, майданчики для занять гімнастичними вправами, пейнтболом, міні-гольфом, тенісом, танцпол (який взимку перетворюється на ковзанку), музей, який можна буде використовувати як майданчик для проведення виставок і ярмарків.
Подивившись презентацію проекту, Марія Єремєєнко нагадала про пошук якоїсь родзинки, здатної зробити даний парк неповторним. Можливо, цю роль візьме на себе етнокуточок, де автори постараються в мініатюрі представити еволюцію, зокрема, ремесел у нашому краї. Або калейдоскоп невеличких виставок національно-культурних товариств, що працюють у регіоні. А, можливо, треба згадати і засновника парку – Савицького. Відомий та успішний контрабандист, підприємець, він, проте, після втечі за кордон від революції, залишив місту чудовий сад. Цілком можна припустити, що експозиція, яка розкриває саме цей факт історії парку, була б досить цікавою не лише для гостей Одеси, але й для багатьох жителів нашого міста. Адже про Савицького мало хто з них чув.
Однак у даному питанні багато чого, якщо не все, залежатиме від наявності фінансів. Залежно від суми грошей, яку вдасться направити на парк ім. Ленінського комсомолу з міського та Державного екологічних фондів, і можна буде будувати плани втілення в життя (повністю або частково) досить амбіційного і масштабного проекту його реконструкції.
