Всесвітній фонд природи (скорочення за одним із варіантів назви – WWF) – міжнародна громадська організація, що працює у сферах збереження, дослідження та відновлення довкілля. Це найбільша у світі незалежна природоохоронна організація з понад п’ятьма мільйонами прихильників, яка підтримує близько 1300 природоохоронних проектів у цілому світі.
У нашому краї WWF зосередив свою увагу на вивченні Придунав’я. Висновки, зроблені фахівцями, змушують багато про що задуматися. Інколи в найнесподіванішому напрямі. Втім, це так суголосно сучасному світові…
Попереджений – отже, озброєний
Українські вчені прогнозують, що до 2050 року середня температура у Придунав’ї підвищиться на 1-1,5 градуса. Через це скоротиться холодний період року і зросте кількість спекотних днів, клімат стане жорсткішим. Екстремальні погодні явища – посухи, повені, буревії, зливи стануть сильнішими й частішими. Вода в регіоні може стати дефіцитом.
– Звідки ж нам таке «щастя»? Зміна клімату викликана надмірними викидами парникових газів, які посилюють природний парниковий ефект. Останній одержав свою назву через подібність до принципу роботи теплиць. Тільки функцію плівки тут виконують парникові гази – вуглекислий, метан та інші. Вони утворюють на певній відстані від Землі перешкоду, яка затримує тепло від сонця в атмосфері нашої планети. Таким чином, температура біля поверхні Землі підвищується. І якщо для помідорів у теплицях це добре, то для планети – погано. А винні ми самі: при спалюванні різних видів палива виділяється значна кількість парникових газів, які порушують природну рівновагу, – пояснює фахівець щодо зміни клімату WWF в Україні Олександра Ковбаско.
Але не все так сумно, як видається на перший погляд. Наприклад, потепління у Придунав’ї дозволить місцевим жителям знизити витрати на опалення. Триваліший теплий період дасть змогу вирощувати другий урожай традиційних культур, а також нові теплолюбні рослини.
Кліматичні зміни призводять до того, що восени довше триває теплий період. Тому фермерам варто висівати озимі на 20 – 25 днів пізніше звичайного терміну, десь у період від 9 по 16 жовтня. Крім того, дещо раніше зібравши перший урожай, наприклад, озиму пшеницю, можна цього ж року встигнути одержати другий.
Після збирання одного врожаю, перед наступною сівбою, корисно вирощувати культури, що утримують вологу в ґрунті. Це підготує поля до осінньої сівби. Не варто також покладатися на урожай одного виду. Якщо через посуху або інший погодний чинник він постраждає, можна зазнати великих збитків. Тому фермерам радять різноманітнити сівозміну. А щоб уникнути втрат урожаю в посушливі роки, використовувати посухостійкі й теплолюбні культури. Наприклад, бавовну, яку ніколи раніше не вирощували в нашому регіоні.
Найнесподіваніші перспективи з’являються й у сфері рибництва.
– Теплолюбні вселенці з Далекого Сходу – білий амур, білий і строкатий товстолобики успішно розмножуються в Дунаї, на відміну від інших річок України. Їхня ікра парить у бурхливих і теплих потоках ріки, а личинки заносяться в рисові чеки, де знаходять чудові умови для нагулу. Тут можна буде заготовляти мільйони екземплярів цих видів для зариблення озер і ставків. Однак треба налагодити чітку систему взаємовигідної співпраці землеробського та рибного господарств, – вважає директор Дунайського біосферного заповідника Олександр Волошкевич.
– Щоб створити додаткові місця для нересту й нагулу риби, треба поновити зв’язок плавнів із річкою, а також невикористовувані нині риборозплідні ставки. Здорові плавні – унікальні природні системи. Вони не тільки відіграють роль «дитсадків» для рибної молоді, але й очищають воду, сприяють підвищенню родючості ґрунтів прибережних регіонів, дають притулок водним птахам на гніздів’ї, – доповнює свого колегу менеджер проектів WWF у дельті Дунаю Михайло Нестеренко.
На порядку денному – карта ризиків
Уже давно в області говорять про розробку системи попередження населення про природні катаклізми. От і GIS-фахівець Центру регіональних досліджень Роман Сизо вважає, що треба створити карти й моделі для прогнозування наслідків зміни клімату, затоплень, ерозії ґрунту, стихійних негараздів. Це допоможе визначити населені пункти й об’єкти, розташовані в зоні ризику. Також треба заздалегідь одержувати інформацію про можливі стихійні нещастя. Із цією метою треба встановити в регіоні метеорологічний радар і розбудовувати систему раннього попередження про екстремальні погодні явища.
Джерелами вельми цінної в період посух вологи можуть стати підземні води. Їхні запаси треба розвідати й оцінити, створити систему групового водопостачання. Не зайвим буде й відновлення занедбаних свердловин. Утримати воду у спеку допоможуть і окремі елементи ландшафту – такі, як ставки й водоймища.
У деяких містах області для поліпшення водопостачання вже сьогодні можуть бути реалізовані цілком конкретні кроки. Наприклад, у Болграді можна одержувати воду із центральної глибоководної частини озера Ялпуг. Але для цього треба неодмінно поліпшити обмін води озера з Дунаєм.
В умовах повеней, посух, дефіциту питної води особливої актуальності набуває проблема очищення стоків.
Науковий працівник Центру регіональних досліджень Олег Дьяков пропонує створювати так звані біоплато. Це система очищення стокових вод, яка заснована на природних процесах розкладання забруднюючих речовин із використанням фітотехнологій. Біоплато діляться на два основні типи: з вертикальною фільтрацією, коли забруднені води просочуються через товщу фільтруючого матеріалу (піску, гравію, черепашки), пронизаного кореневищами рослин, і горизонтальні, коли потоки проходять через систему розташованих один за одним (каскадом) невеликих водойм. Кожну водойму заселяють різними видами рослинності – від вищих водяних рослин до одноклітинних водоростей. Вода, протікаючи через усі водойми, очищається від органічного та інших забруднень і може бути повернута в річку або використана повторно. До того ж рослинну масу, що добре розвивається в родючих умовах, можна використовувати на корм тваринам або переробляти на добриво. Біоплато зручно використовувати на сільських територіях, бо ці системи обіймають порівняно невелику площу й можуть ефективно очищати значні обсяги стоків. Вони зручні, довговічні та недорогі в будівництві й експлуатації.
