21 квітня радянські воїни ввірвалися в Берлін. Серед тих, хто розпочав там бій, були солдати й офіцери нашої 86-ї важкої гаубичної бригади під командуванням полковника Сазонова. Ось як це було.
Прорив на Берлін почався на світанку 16 квітня. Бригада діяла у складі 79-го стрілецького корпусу 3-ї ударної армії. До кінця 20 квітня ми зайняли місто Вернойхен. До кільцевої автостради, за якою починалася гітлерівська столиця, залишалося якихось 12-15 кілометрів. Необхідно було продовжувати розвивати успіх. Танкових з’єднань поблизу не було. Тоді у пролом оборони гітлерівців пішла наша бригада, що пересувався на швидкохідних тягачах і мала досвід дій у тилу супротивника.
На прорив рушили двома колонами – по два дивізіони в кожній. Попереду мчав танк «Т-34». Попри ураганний вогонь фашистів перехід через передній край пройшов благополучно. Не зменшуючи швидкості, ми продовжували рухатися до наміченої мети. Ось і вона! Танк, а за ним гармата старшого сержанта Олександра Костроусова перетнули автостраду й вийшли на вулиці Берліна.
Гітлерівці відповіли контратакою. Я наказав командирові 9-ї батареї капітанові Лисенку організувати оборону. Першим відкрила вогонь прямою наводкою гармата Костроусова. Вороги порозбігалися.
Просунувшись уперед, ми облаштували вогневі позиції й усіма гарматами стали стріляти по центру Берліна.
М. СТРУКОВ, майор запасу
