Одеська облдержадміністрація посилила контроль над збиранням екологічного податку, оскільки значна його частина залишається в місцевих бюджетах.
За розрахунками, жителі Ренійського району повинні заплатити за рік загалом 414 тисяч гривень цього податку. Але якщо в місті Рені діє спеціалізоване комунальне підприємство, що збирає сміття, і є можливість закласти податок у ціну послуги, то в селах – проблеми. Про них ішлося на робочій нараді із сільськими головами, яку провів в.о. голови Ренійської райдержадміністрації Іван Стадников.
За словами головного фахівця відділу містобудування, архітектури, ЖКГ і розвитку інфраструктури Ренійської райдержадміністрації Ольги Боровкової, в селах є паспорти смітників, і всі їх занесено до відповідного реєстру за своїми номерами. Однак законодавство на сьогодні вимагає пакет правовстановлюючих документів, і перший із них – проект відведення землі. А це – не тільки гроші, які треба вишукати в сільській скарбниці, але й час для проходження бюрократичної процедури.
Сільський голова с. Лиманського Мар'яна Топали сказала, що сільрада намагалася одержати проект відведення землі і оплатила зі свого бюджету 5 тис. грн.
– Однак один із експертів завважив, що смітник розташований надто близько до села, у результаті проект не затвердили і гроші пропали, – сказала М. Топали.
А як без правовстановлюючих документів на смітники укладати з населенням договори на вивезення сміття? Контролюючі інстанції відразу займуться цим питанням!
Друга проблема – відсутність у сільських комунальних підприємств можливостей для збирання сміття. Для цього потрібна техніка – хоч якийсь трактор із причепом. Купити його немає можливості – сільська скарбниця не настільки багата.
І, нарешті, проблема третя – низький життєвий рівень більшості населення. Після значного підвищення ціни на природний газ, на електроенергію ще один комунальний збір – ціла трагедія.
Сільський голова Новосільського Михайло Лучку пішов на експеримент:
– Якийсь час назад за рахунок сільради ми організували збирання сміття по вулицях, – поділився досвідом Михайло Миколайович. – А через місяць по селу пішов контролер укладати договори. Ніхто не захотів їх підписувати. А один із жителів сказав: «Не платив і платити не буду. Скажіть мені «спасибі», що я сміття збираю й чекаю, коли по нього приїдуть».
На жаль, деякі жителі сіл звикли позбуватися сміття в найдешевший спосіб – викидати його до найближчого яру або лісосмуги. Сільські голови намагаються із цим боротися. Наприклад, голова Долинського Віктор Фетеля зізнався, що особисто досліджує кожну нову купу:
– Доводиться особисто колупатися у смітті – у ньому можна знайти або зім'яту квитанцію, або обривок газети, де листоноша написав адресу, і таким чином з’ясувати автора цього неподобства, – говорить Віктор Дмитрович. – Цими днями за селом ми виявили на траві цілий причіп сміття. Його «хазяїном» виявився підприємець. Я запросив його, представив відеозапис, докази й наклав штраф.
Але, як зазначив Д. Фетеля, ставлення селян до сміття останнім часом усе-таки почало змінюватися:
– Я помітив, що в деяких будинках сміття, зокрема гній, почали сушити й формувати в брикети – щоб узимку грубку топити. Газ-бо подорожчав!
Що б там не було, а цивілізованим збиранням сміття настав час зайнятися давно, визнали керівники громад. І необхідність зібрати екологічний податок до цього тільки буде підштовхувати.
Керівник апарату Ренійської райради Віталій Нікула, який є керівником ресурсного центру, рекомендував сільським головам для розв'язання екологічної проблеми залучити закордонні гранти, для чого необхідно написати й подати відповідні проекти.
Сільські голови вирішили звернутися до Одеської облдержадміністрації з проханням посприяти в оформленні документів на смітники, мінімізувавши цю бюрократичну процедуру.
