Чи знаєте ви, шановні читачі, що знамениті Потьомкінські сходи могли просто не дожити до наших днів. Справа в тому, що від початку вони були зроблені з вапняку. А цей камінь з часом руйнується. головний міський інженер Михайло Безчастнов свого часу наполіг на тому, щоб усі вапнякові плити замінили на гранітні. Це був дорогий захід. Але Михайло Федорович зумів переконати міську владу, що якщо його не вжити, Одеса залишиться без однієї зі своїх найяскравіших пам’яток архітектури. Зрештою в 1932-33 роках усі сходи переклали гранітними плитами.
Про це та багато чого іншого нам розповів онук Михайла Федоровича академік архітектури Ігор Безчастнов у межах ініційованого нашою редакцією проекту «Династія зодчих». Зараз Ігор Михайлович живе у Нью-Йорку. Ми зв’язалися з ним по «скайпу». Цікаву бесіду з архітектором вели заступник редактора з технічної частини «Одеських вістей» та співавтор кількох статей про родину зодчих Віталій Сочалов і заступник директора Державного архіву Одеської області Лілія Білоусова.
По завершенні бесіди Віталій Євгенович урочисто передав Держархіву докладну карту Одеси й околиць. Документ унікальний, бо на ньому збереглися позначки, зроблені рукою Ігоря Михайловича, коли той розмічав докладний план ділянок двох церков на Французькому бульварі: храму св. Миколая і Аріадни та храму святих мучеників Адріана й Наталії. По цій карті колись працював і дід І. Безчастнова. Оцифрувати її Ігореві Михайловичу допоміг близький друг Олександр Вайман.
У результаті активного спілкування, інтенсивного листування та подальшої плідної співпраці І. Безчастнов вирішив з допомогою нашої редакції передати карту Держархіву Одеської області.
– Спасибі за безцінний подарунок. Ми щасливі, що «Одеські вісті» надали унікальну можливість познайомитися з Вами. Щиро дякуємо, що Ви погодилися створити особистий (сімейний) архівний фонд і передати на державне зберігання сімейні документи, – сказала Л. Білоусова.
Ігоря Михайловича також чекав сюрприз. Готуючись до зустрічі, Лілія Григорівна підняла деякі матеріали Одеського губвиконкому 1924 року – того року, коли Ігор Михайлович з’явився на світ. З документів стає ясно, що його дід, Михайло Федорович Безчастнов, активно займався проблемою берегових зсувів і руйнування будинків. З’ясовував причини й масштаби, складав списки зруйнованих об’єктів, виносив питання на обговорення влади, опублікував наукову працю «Зсуви одеського узбережжя. Їхні причини й заходи боротьби».
Віталій Сочалов з дозволу власника роздрукував дві карти. Одну, як уже сказано, передано до архіву. Другу передадуть Одеській національній науковій бібліотеці.
