Дивовижно, але – факт, що в період Другої cвітової війни проти фашистів воювали генерал-майор Червоної Армії Борман, червоноармієць Герінг, старший технік-лейтенант Гесс, а Одесу мужньо захищав кулеметник Семен Костянтинович Гітлер.
Захисник Одеси народився 1922 року в містечку Оринин Кам’янець-Подільської (нині Хмельницької) області, де єврейська родина Гітлерів мешкала з незапам’ятних часів. Призваний до війська в листопаді 1940 року, юнак потрапив до кулеметної школи Одеського військового округу, яку закінчив лише за місяць до початку війни. Ратну службу розпочав у Тираспольському укріпрайоні навідником кулемета у дзоті, розташованому на висоті 176,5 м. В одному із запеклих боїв з німецько-румунськими окупантами він проявив мужність і героїзм, за що був нагороджений медаллю «За відвагу».
В нагородному листі червоноармійця Гітлера, підписаному 6 серпня 1941 року командувачем Приморської армії генерал-лейтенантом Георгієм Павловичем Софроновим, було зазначено: «Будучи навідником станкового кулемета, підтримував вогнем наступ свого взводу. Опинившись в оточенні і зазнавши поранення, товариш Гітлер вів вогонь, поки не витратив усі боєприпаси, після чого, не кинувши зброї, вибрався до своїх. Загалом знищив понад сотню військовослужбовців вермахту».
Згодом червоноармієць Семен Гітлер брав участь в обороні Одеси. В лавах її захисників переправився в Крим. Загинув Семен Костянтинович 3 липня 1942 року, захищаючи Севастополь.
Всі родичі відважного бійця залишилися живими, хоча в Кам’янець-Подільському фашистами було знищено 85 тисяч євреїв. Після визволення краю від німців Гітлери змінили своє прізвище на Гитлев і згодом переїхали до Ізраїлю. У їхньому сімействі досі існує легенда, що під час окупації місцевий гауляйтер не наважився розстрілювати євреїв, які носили прізвище його фюрера.
