Питання, з якими зіткнулися одеські краєзнавці, ми вирішили адресувати заступниці начальника управління культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини ОДА – начальниці відділу об’єктів культурної спадщини Олені Воробйовій. В першу чергу незручність у краєзнавців викликає тривала відсутність достовірного списку пам’яток Одеси. На сайті цього управління його немає, а на сайті Одеського міськвиконкому він містить неточності. Наприклад, там є пам’ятник по вул. Маразліївській, 18, який був виведений з Держреєстру під час інвентаризації 20072008 років і т.ін. Олена Воробйова розповіла, що міське управління охорони не може вести свій власний список, оскільки в міського управління є тільки функції нагляду та збереження. Тільки після розгляду на консультативній раді ОДА питання включення або виключення з Держреєстру документи на пам’ятку подаються до Міністерства культури. Тому більш точний список має бути у обласного органу охорони. Але до кінця інвентаризації пам›яток він знятий з сайту.
Відомство у першу чергу готує документацію на пам’ятки з тих 4000, які ще не потрапили до Держреєстру. Крім цього, в області є близько 10000 пам’яток археології, більшість із яких іще чекають свого документування. На пам’ятки з Держреєстру готується документація, якщо планується реставрація або самі господарі проявляють ініціативу, а буває, й одесити приносять відомості та просять розробити облікову документацію.
– На жаль, Міністерство культури дуже повільно розглядає нашу документацію, – бідкається Олена Воробйова. – Так, з 2008 року нами було подано близько 30 об’єктів, і вони тільки 2017 року почали вноситися до реєстру. 2017 року до Держреєстру було внесено 14 об’єктів, й нами передано до міністерства близько 20 облікових документів на пам’ятки.
– Обсяг роботи по документуванню Ви змалювали величезний. Як переломити ситуацію, щоб ми не втрачали пам’ятники перш, ніж вони будуть описані?
– Завдяки керівництву області, у 2017 році ми додатково отримали три штатні одиниці. Зараз діє програма «Культура Одещини», де передбачено проведення інвентаризації та паспортизації об’єктів. Наші фахівці за рік будуть виготовляти близько 50 облікових карток і близько 10 паспортів. Крім цього, ми маємо можливість у рамках цієї програми замовляти подібну документацію у інших ліцензованих організацій. Так само ми працюємо з громадськими організаціями щодо пам’яток вірменської культури, щодо пошуків поховань. Члени організації «Мій дім Одеса» й наші фахівці на кожну могилу та склеп виготовляють облікову картку, щоб потім зробити документацію на весь комплекс цвинтаря.
– Краєзнавці стурбовані, що частина пам’яток кудись пропали зі списків. Наприклад, у 1991 році Облвиконком рішенням №580 поставив під охорону пам’ятки по провулку Щіпному, №4 і №23. Зараз в охоронній зоні пам’ятки по провулку Щіпному, №23 ведеться будівництво. Зважаючи на це, яка буде доля пам’ятки?
– В нашій системі обліку немає відомостей про ці пам›ятки. Треба розбиратися. Але, якщо забудовникові були видані будівельні умови та погоджено детальний план території без відомостей про пам’ятку, ми зараз вже не зможемо диктувати умови інвесторові, що він повинен зберігати цю пам’ятку, бо це вже вважатиметься корупційною схемою.
– Коли ж це свавілля із забудовою в історичній частині припиниться?
– На жаль, зараз ініціатива Мінкульта підтримана КМУ. Тому з 1 січня 2019 року взагалі скасовується необхідність ІМО (історико-міськбудівного обґрунтування). Воно хоч якось стримувало забудову. Ми мали право не погоджувати забудовникові проект землевпорядкування в історичних ареалах. А тепер вони відведуть під забудову землю без нас, і на підставі цього зможуть одержати умови забудови.
