Поталанило повернутися з війни

Володимир Івоненко серед кількох десятків жителів Савранщини брав участь  в неоголошеній війні на території ДРА. У квітні 1984 року він отримав повістку про призов на строкову військову  службу, але потрапив до військ через місяць потому. Набагато пізніше уродженець селища Ковбасова Поляна дізнався, що причиною цієї відстрочки стало заздалегідь визначене місце проходження служби, як третьому синові у сім’ї,  — «обмежений контингент» радянських військ в Афганістані. 

Потрапивши до військово-повітряних сил, солдат Івоненко спершу здобув у Прибалтиці військову спеціальність «Механік з обслуговування вертольотів та вертолітних двигунів». Восени він прибув до провінції Кундуз, що на півночі Афганістану, на військовий аеродром, де проводив плановий технічний огляд повітряних машин 181-го окремого вертолітного полку. Оскільки влітку стояла неймовірна спека, авіамеханікам часто доводилося лагодити техніку ночами, коли ставало прохолодніше. 

Згодом молодшого сержанта Володимира Івоненка перевели до підрозділу наземної пошуково-рятувальної команди. Часто аеродром «Кундуз» піддавався ворожим обстрілам ракетами класу «земля-земля». Особливо «духи» старалися напередодні свят, таким чином «вітаючи» наших воїнів. На щастя, нашому герою вдалося уберегтися від поранень чи контузії.

Служба авіамеханіків, від яких залежить успішність бойових вильотів, практично непомітна, тож їх не представляли до бойових нагород. 

Повернувшись з армії із незагоєною раною від втрат побратимів, Володимир Івоненко трудився на різних роботах,  пов’язаних з будівництвом. Віднедавна він очолив районну спілку воїнів-інтернаціоналістів. 

— Своїм головним завданням на цій посаді, — зазначив Володимир Івоненко, —  вважаю захист інтересів  наших земляків, які проходили військову службу на території інших держав.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті