Ми вашу славу перетворимо у пам’ять

Днем, коли закінчилась війна для Балтського району, стало 29 березня 1944 року. Тоді, до 10-ї години ранку війська 2-го Українського фронту повністю зві­ль­нили Балту. На фрон­тах Другої світової війни воював 2351 житель Балти, з них понад 500 - загинули.

Дорогою ціною…

Та до цього радісного моменту була довга дорога у три роки. Адже з 5 серпня 1941 року у місті панувала румунська влада, яка запровадила жорстокий терор над мирним населенням. Особливо пригнічувались євреї, яких було зігнано у «Гетто». Поступово з «Гетто» їх великими партіями відправляли у концтабори. Населення піддавали допитам і знущанню,  розстрілювали та спалювали живими. До Румунії вивозились усі матеріальні цінності. Про це свідчить витяг із довідки архівного відділу Балтської райдержадміністрації: «Из района угнано в Румынию 3795 лошадей, 654 вола, племенных производителей быков 44, рогатого крупного скота 10015 голов, свиней 6970 шт., овец 3952, кур 25670, гусей и уток 6714 шт., пчелосемей 3384… Было вывезено оборудование госкожзавода, швейной фабрики, весовой мастерской, гостипографии, химнаждака, двух маслобоек, маслосырзавода, 121 трактор, 127 комбайнов, 18 двигателей, 67 молотилок, 140 сеялок, 156 автомашин. Бегущие части «СС» уничтожали на своем пути уцелевшие предприятия, общественные здания и т.д.».

А пам’ять жива

Війна повернула і мирну стежку Катерини Юхимівни Груценко на воєнну - радиста-кодувальника. У перші дні воєнного лихоліття у полотно долі студентки другого курсу Барнаульського фінансово-економічного технікуму вплівся чорний стіжок – загинув чоловік. Тоді залишила маленького сина з мамою і пішла до військкомату. Звідти - до школи молодших авіаспеціалістів, а потім - на фронт.

Фронтові дороги пролягли через Москву, Калугу, Малоярославець, Єльню, Смоленськ, Борисов, Мінськ, Вільнюс, Каунас. Чотирнадцять кілометрів не дійшла Катерина Папанова (Груценко) до Кенігсберга - була тяжко поранена під час обстрілу аеродрому. Війна для неї закінчилась у квітні 1945-го. У госпіталі зустріла Федора Груценка, котрий, як і вона, проходив курс лікування, там і побрались. А потім переїхали в Балту, де з Федором Пилиповичем виховали трьох синів. Старший Анатолій вийшов на пенсію з посади директора одного з великих молочно-переробних підприємств, Сергій - полковник у відставці, Віктор - доктор технічних наук, успішний бізнесмен, політик. Тішиться Катерина Юхимівна онуками і правнуками. 

Сьогодні полковник у відставці, 97-річна Катерина Юхимівна Груценко згадує, як на фронті раділи визволенню кожного клаптика рідної землі. Жінка й донині залишається в строю. Струнка, гарна, закохана у світ, вона бере активну участь у житті ветеранської організації, часто зустрічається з молоддю. 

-  Друга світова залишила рани в серці кожного. Юні мають знати правду про ті страшні сторінки нашої історії. Ми жертвували собою, щоб наші нащадки ніколи не знали війни. Але, на жаль, триває війна на Сході країни. І знову стоять герої за свободу і незалежність, - розмірковує Катерина Груценко і висловлює свою впевненість у перемозі добра над злом. 

Коли закінчилась війна… 

За офіційними даними, нині на Балтщині проживає 9054 ветерана, інвалідів та учасників  бойових дій Другої світової війни - 20, учасників війни – 435, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни – 213, жертв нацистських переслідувань – 15 чоловік. І жоден з них не залишився поза увагою владних структур Балтщини. За рахунок районного бюджету та бюджету Балтської об’єднаної територіальної громади на забезпечення медикаментами було виділено 44 тис. грн., на пільгове зубопротезування – 159 тис. грн.

З державного бюджету на житлово-комунальні послуги людей цих категорій виділено 19 698 617 грн., на тверде паливо - 11 588 300  грн., на скраплений  газ - 1 06717 грн., субсидії  отримано на суму 15 433494 грн. 

- Управлінням праці та соціального захисту населення ветеранам війни протягом 2018  року видано 17  путівок на санаторно-курортне лікування, 8 чоловік отримали компенсації. В шпиталях пролікувалась 31  особа. В Українському державному медико-соціальному центрі ветеранів війни «Циблі» пройшов курс лікування один ветеран. 

Територіальний  центр  соціального обслуговування  надає такі послуги, як догляд  вдома - 347 пенсіонерам, стаціонарний  догляд - 30 особам, розповіла головний спеціаліст сектору соціальної політики Балтської міськради Наталя Гогу. 

З нагоди знаменної дати – 75-річчя визволення від нацизму - Балтщина вшановує пам’ять полеглих і віддає данину вдячності живим борцям за свободу. Відбуваються урочистості в селах у дні їх визволення, ветеранів вшановують квітами, подарунками, добрим словом. 

 - Завдяки їхньому подвигу ми сьогодні можемо насолоджуватися життям. Тому у нас ніщо не забуто і ніхто не забутий. Турбота про ветеранів – це обов’язок влади, а у свята це питання набуває особливої ваги. Тож плануємо 29 березня масштабні заходи з нагоди 75-річчя визволення нашого краю. Розпочнемо з відкриття пам’ятника розстріляним балтянам. Потім відбудеться покладання квітів до меморіалу полеглим воїнам, тут же буде прийнято Естафету пам’яті від Савранського району. А на головній площі оживатимуть сюжети воєнних літ, зі спогадами, військовою технікою, солдатською кашею і фронтовими піснями, - розповів заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів – соціальних питань Валерій Желіховський.  

У міському історичному музеї вперше презентуватимуть альбом партизанського руху опору зі слайдами. 

– Вшанування ветеранів, увічнення пам’яті про їх ратний подвиг - це всього часточка нашого синівського боргу перед ними за визволену і відбудовану країну, - впевнений голова балтської райдержадміністрації Роман Кацмаза.

«Зостаньтесь! 

Не відлітайте, ветерани!.. 

Не поспішайте в вічність 

сірих плит.

Ми Вашу славу 

перетворимо у пам’ять –

Мовчати всім нам совість 

не велить!».

На знімку: Катерина Юхимівна Груценко 

Район: 
Выпуск: 

Схожі статті