Переможні віхи

Звільнення Іванівського району тривало з 2 до 9 квітня 1944 року. Крім кінно-механізованої групи генерала Плієва, що наступала з боку Доманівки на Волкове, Калинівку, Джугастрове, переважно бої тривали уздовж Бендерського шляху на Ново-Миколаївку, Силівку, Козлове.

Ранком 2 квітня 10-та кавалерійська дивізія атакувала Козлове, та взяти не змогла. Генерал Плієв задіяв козаків 30-ї кавалерійської дивізії, і населений пункт було визволено опівдні 2 квітня. Потому в село увійшли танкісти 4-го механізованого корпусу генерала Жданова. Німці тікали в бік села Катаржино. Погоня тривала, і вже 3 квітня кінно-механізована група генерала Плієва в складі 4-го гвардійського кубанського кавалерійського корпусу 4-го гвардійського механізованого корпусу генерала Жданова  і 5-ої окремої мотострілкової бригади підполковника Зав’ялова взяли Катаржино (тепер c. Знам’янка). У той же час війська 6-ї армії генерала Шлеміна почали звільнення району з північно-східного напрямку. 4 квітня - Буялик, потім Шомполи, села Павлинської сільської ради. 

У звільненні сіл Іванівського району брала участь також 8-а гвардійська армія під командуванням генерала Чуйкова. Вона зосередилась у районі села Сербка і розпочала наступ на Гудевичеве, Благоєве, Баланине, Люботаївку, Шерове, Бузинове, Іванівку,  які були звільнені 4-5 квітня. Уже 5-6 квітня були звільнені села Блонське, Білка, Баранове, Малинівка, Сухомлинове.

7-9 квітня війська 6-ї гвардійської армії просувались в напрямку до Одеси, долаючи бездоріжжя і весняні розливи річок, підійшли до Хаджибейського лиману, визволивши села Білчанської сільради.

* * *

4 квітня 1944 року було звільнено від фашистів Фрунзівку (нині - Захарівка). Напередодні визволення від окупантів, на початку 1944-го поблизу села Йосипівка висадилась радянська десантна група під ко­мандуванням Василя Авдєєва (Чорноморського). Мешканці села допомагали десантникам продуктами харчування і одягом, переховували пораненого комісара Якова Левченка. За участю десантників була організована підпільно-патріотична група на чолі з місцевим мешканцем Миколою Орликом, котра й організовувала диверсії на залізниці. Більшість патріотів загинули у жорстоких сутичках з румунськими  жандармами.

Румунсько-німецькі загарбники завдали району великих матеріальних втрат. Вони вивезли сільськогосподарський ін­вентар, багато худоби, зруйнували житлові та адміністративні будинки, цегельний завод, лікарню та інші споруди.

У ході бойових операцій 2-го Укра­їнського фронту 4 квітня 1944 року бійці 13-ої гвардійської стрілецької дивізії звільнили Фрунзівку  від окупантів, а 12 квітня уся територія району була очищена від загарбників. Після звільнення району тисячі його мешканців поповнили лави діючої армії.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті