У нас більше спільного, ніж розбіжностей

Шановні читачі «Одеських вістей», саме сьогодні, у дні великих свят, хочу поговорити з вами про різницю між православними і католиками та риси, що нас об’єднують, торкнутися коріння нашої спільної християнської історії та сьогодення. 

У цьому році православна Пасха - припадає на 28 квітня. Польща та вся католицька Європа святкує римо-католицьку Пасху 21 квітня. Різниця поміж термінами Пасхи виникає з релігійного календаря. Православні користуються календарем Юлія Цезаря, а римо-католики від XVI століття - календарем Папи Григорія 15-го. Як знаємо, південна Україна з XIV століття від визволення з-під монголо-татарської орди, була у володінні Литви. З 1385 року великий князь литовський Владислав Ягайло приймає з Польщі хрещення в римо-католицькому обряді. Одружується з королевою Польщі Ядвігою і стає королем Польщі і Литви.

Литва з язичництва починає переходити на християнську віру католицького, а частково, й православного обряду. Різниця віросповідання невелика. Наприклад, православні мають Патріарха і підпорядковані йому, а римо-католики – Папі Римському. Римо-католицькі священики від XI ст. не одружуються, а православні та греко-католики беруть шлюб. Літургія православна є довша та старослов’янською мовою. Католицька до 60-х років була на латині, а нині - на рідній мові кожної держави. Є невелика різниця у трактуванні походження Святого Духа. Католики кажуть, що Святий дух пішов від Отця і Сина, а православні – тільки від Отця. Православні хрестяться трьома перстами, а католики – усією рукою. Оце і всі відмінності. Як на мене, то у нас більше спільного, ніж розбіжностей.  

Ми, так само, як і православні, віримо в Матір Божу, поклоняємось святим, відмічаємо усі свята. Маємо всі однакові таїнства: хрещення, причастя, сповідь, священство, подружжя, миропомазання і таїнство хворих. 

Нагадаю, що з XVI ст. 1569 року землі на південь і схід Кам’янець-Подільська і покуття, тобто Поділля і Задніпров’я та Придністров’я, входять до складу Польської корони. На терени, аж по Очаків, приїжджають польські колоністи, а вслід за ними – римо-католицькі і греко-католицькі священики. Землі, що були тільки степом і пустелею, де татари пасли овець та волів, стали процвітати. Українські чорноземи самі родили, без добрив. Через три століття звідси за кордон везли мед, зерно, коні, воли, віск, баранячий жир. Балта в той час була знаменита своїм кінським ярмарком на всю Польщу й Україну. Балта у 18 ст. називалася Юзефград на честь Юзефа Любомирського. Пан Любомирський 1768 року для вірмен-католиків побудував у Балті костел. Також обжив пустелю у Чечельнику, заселив її людьми і звів костел. Від 1793 року ці землі входять до складу Російської імперії. 

Про поляків на південній Україні свідчать храми та кладовища. Поляки, котрі були зіслані після листопадового повстання проти царя (1830-1831 рр.), в Кисилівці (Миколаївська область) побудували костел, упорядкували цвинтар та привели священика з Польщі перш, ніж поставили власне житло. У Загніткові, Лисогірці (Французьке), Лабушній, Кодимі, Балті, Кривому Озері є польско-католицькі кладовища XVII-XVIII ст., тобто польських часів. У Лабушному є поховання предків польского льотчика з Кодими, генерала Станіслава Скальського. 

Кілька слів хочу сказати і про православні проводи. Дуже важливо для нас, якщо ми насправді віруючі, щоб ми на православні проводи не їли та не пили горілку на цвинтарі. Тому, що цвинтар – це другий храм, де померлі чекають на воскресіння тіла. Не можна й пасти корів, овець і кіз на святому місці, кидати сміття, вивозити кам’яні хрести на будівництво, а дерев’яні – на опалення. Треба дбати про місця поховань, молитися на них, ставити запалені свічки і нести сюди живі квіти. Беріть приклад з католицької Польщі та Європи, де біля могил покладена тротуарна плитка, а трава на кладовищах стрижена.

о. Лукаш Грон, римо-католицький настоятель в Кодимі

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті