Про роль споживчої кооперації в житті нашого регіону "Одеські вісті" писали вже не раз. Черговим серйозним приводом порушити цю тему стали четверті збори Ради 15-го скликання споживчої кооперації Одеської області. Під час цієї зустрічі обговорювалася, зокрема, господарсько-фінансова діяльність кооперативних організацій та підприємств Одещини.

Як випливало з доповіді Людмили Макарової, першого заступника голови правління облспоживспілки, всупереч деяким об'єктивним стримуючим факторам, кооперація області зробила важливі кроки для стабілізації фінансового становища системи. 90% кооперативних підприємств та організацій у 2004 році спрацювали без збитків. У цілому по системі отримано 1,1 млн прибутку. Позитивний фінансовий результат досягнуто у

громадському харчуванні та виробничій діяльності. Втім, Людмила Андріївна не приховувала і багатьох нерозв’язаних питань. Насамперед це стосується 53 збиткових підприємств (особливо багато їх в Арцизькій, Кілійській, Любашівській та Саратській райспоживспілках) і тих, котрі працюють, що називається , "по нулях" (а їх приблизно третина від загальної кількості). Чого тут більше - прорахунків? Невикористаних резервів? У кожному разі, першим кроком для наведення порядку повинен стати твердий контроль за витрачанням кооперативних коштів. Це тим більш очевидно, що при рівних умовах і обсягах діяльності витрати деяких організацій істотно відрізняються.

Наприклад, у Фрунзівському та Ананьївському РСТ обіг роздрібної мережі практично однаковий (близько мільйона на рік). Але ось рівень витрат на реалізацію у перших майже у півтора раза вищий ,ніж у других і на 3,5% вищий рівня доходів! Як кажуть, "у задачі запитується..."

Якщо говорити про пошук резервів, то в низки районів області зареєстровано випадки, коли на 1-3 магазини припадає 2-3 особи адміністративного апарату. Досить гостро стоїть питання з виплатою заробітної плати (ідеться як про своєчасність так і про відповідність мінімальним, установленим законодавством нормам). І, нарешті, часті випадки, коли керівники підприємств та організацій, порушуючи законодавство України, використовують на господарські потреби профспілкові кошти.

Зупинялася на цій темі (як і належало за посадою) - і Зінаїда Тагай - голова профспілки ОСС. Втім, нею вона не обмежилася.

"Ми кажемо: "Зарплату потрібно заробити". Але чи створено нашими роботодавцями-керівниками нормальні умови праці , чи забезпечений наш кооператор товарами, сировиною та іншими матеріалами для того, щоб він зміг гідно заробляти собі на життя? Нам необхідно дати однозначну відповідь чи здатні ми забезпечити права своїх працівників на ефективну працю та гідну винагороду.

Деякі форми господарювання не дали тієї віддачі, на яку ми розраховували, від них необхідно терміново відмовлятися. Якщо підприємство працює збитково або по нулях - його треба ліквідувати. Люди вклали свої гроші , а заробляють 60-80 гривень? Отже, відбувається тіньовий обіг і тіньова заробітна плата, а якщо врахувати, що всі витрати на завезення товарів, сировини, придбання ліцензії тощо лягають на споживкооперацію, а доходи – йдуть до власної кишені, то напрошується запитання: де керівництво і чому його влаштовує таке становище у підвідомчих підприємствах?

Є в нас приклади, коли при належній організації традиційна форма торгівлі дає позитивні результати. Це - Біляївський, Овідіопольский райони. Люди мають зарплату від 350 гривень і вище, але там правлінням організовано завезення товару, а продавці займаються безпосередньо своїми функціями, тоді і спитати можна за обсяги і за порядок".

Торкнулася Зінаїда Георгіївна й інших "болючих" тем: необхідності омолодження кадрів, питань охорони праці і все того ж перерахування профспілкових внесків.

Здавалася б - суцільна критика, але, погодьтеся, це краще, ніж наполегливо "пригладжувати" проблеми, роблячи вигляд, що їх просто не існує.

Як підкреслив у своїй доповіді голова правління Одеської облспоживспілки Іван Негода, "реально оцінюючи ситуацію, слід визнати, що багато правлінь райспоживспілок і РСТ не використовують наявні резерви та можливості..." Втім, добре хоча б те, що ці резерви є. Зрештою, наближається літо. А це - сезон торгівлі овочами і фруктами, прохолодними напоями і морозивом. Роботи попереду багато .Це і проведення атестації рибокоптильних та ковбасних цехів, акредитація виробничих лабораторій, впровадження нових видів продукції, заміна устаткування на менш енергомістке, сертифікування виробленої продукції тощо. Головне - не боятися відверто говорити про проблеми і шукати шляхи для їх розв’язання.