Трудівники ТОВ «Батьківщина» одними з перших в районі розпочали жнива. Закономірно, що і завершили їх разом з іншими лідерами. Та це не головне. Найважливіше те, що ужинок добрий. Причому не в кращий для хліборобів рік. Адже з ранньої весни не було дощів. Зрозуміло, що посуха нашкодила. Але втішно, що нива не підвела тих, хто вклав у неї і свою працю, і значні кошти. Як розповів директор господарства Володимир Володівщук, валовий збір і нинішньому році сягнув 3900 тонн, що на 200 тонн більше, ніж було торік. Це ще раз підтвердило важливість запровадження новітніх технологій. Тільки вони дають змогу не залежати повною мірою від примх погоди. А от від ринкових вивертів сільському товаровиробнику ніяк не вберегтись.
– Лише за два останні тижні ціна на добрива зросла на 30 відсотків, – ділиться своїми проблемами Володимир Петрович, – одна тонна нітроамофоски вже коштує 3 тисячі 700 гривень. А сіяти ж треба. Доводиться продавати зерно нового врожаю за безцінь і купувати добрива.
Працівник току, який не побажав назвати свого імені, сказав:
– Ціни тепер біжать, як скажені пси, за ними ніяк не встигнеш. Для нас, селян, за нинішньої цінової, як кажуть грамотні люди, політики при будь-якому врожаєві чекати чогось доброго не доводиться. В будь-якому разі виграють спекулянти. Тепер, правда, їх називають інакше, то брокерами, то трейдерами. Та що там казати, скільки світ стоїть, стільки й обдирають селянина як липку. На наших мозолях наживаються всі, кому не ліньки.
Та, слава Богу, що наші сільчани мудріші за політиків. У них є своя хліборобська мудрість. Вони переконані – незважаючи ні на що, потрібно орати, сіяти, обробляти землю і вирощувати хліб. Честь і хвала цим людям!
Щойно вивели свій комбайн із пшеничного поля Григорій Грабовецький та Микола Григоріца, та не спочивають. Для них ще жнива не закінчились. Готують комбайн для збирання проса.
Не припиняється робота й на току. Працівники гарману разом із завідувачем Віктором Гуменюком дбають, щоб довести до потрібних посівних кондицій насіння. Адже й осіння сівба не за горами.
Ще довго нестиме свою вахту оператор ЗАВу Віктор Климчук. В нього щоденно вистачає роботи.
А в полі гудуть мотори тракторів. Йде підготовка грунту під сівбу озимого ріпаку. Інші механізатори готуються до заготівлі силосу.
Тут кожен робить свою справу, не з’ясовуючи політичних стосунків. Їм ніколи. У них є важливіше завдання – вирощувати хліб. Як було б добре, щоб наші політики хоч трохи позичили у хліборобів селянської мудрості. Тоді, напевне, усім було б краще.
