Палац в Ісаєвому, збудований місцевим вельможею Олександром Курісом у 1905 році, – унікальна пам’ятка архітектури півдня України. Доля садиби, в порівнянні з іншими маєтками колишніх можновладців, виявилася не такою сумною. Вишукану будівлю оминула революція, вона уціліла в горнилі Великої Вітчизняної війни, і лише у 1944 році, румуни при відступі розграбували меблі та бібліотеку. Нині тут розташований Ісаєвський професійний аграрний ліцей.
27 грудня 1991 року палац Куріса отримав статус пам’ятки архітектури місцевого значення. Колектив ліцею під керівництвом Михайла Стаса намагається підтримувати пам’ятку в належному стані. Дотепер збережено елементи декоративної ліпнини, ковані балконні решітки, скляні вітражі, а з меблів – дубовий стіл. Років з 10 тому ще працювала дореволюційна система опалення, але була замінена на сучасну.
Гармонійно вписується архітектурний ансамбль у місцевий ландшафт з прекрасним ставком.
У 2000 році, з Парижа навідувався у родинне гніздо нащадок останнього ісаївського поміщика – Олександр Олександрович Куріс з дружиною і племінником. Свій візит на історичну батьківщину вони присвятили екскурсії по Ісаєвому та Петрівці, що у Комінтернівському районі.
За архівними даними, після завершення будівництва родина Курісів влаштувала у палаці грандіозний прийом. Та недовго розкошували Куріси у своєму маєтку. Налякані виступами селян у1905 році пани переїхали до Франції, забравши найціннішу частину мистецької колекції.
Нині у палаці разом з іншими урочистостями влаштовуються випускні бали, на яких ліцеїстки дефілюють у власноруч скроєних бальних сукнях.
