Наука з точки зору поміркованого оптиміста

Національна академія наук України (НАНУ), що була заснована урядом гетьмана Павла Скоропадського, цьогоріч відзначила свій 100-річний ювілей.  

Першим президентом академії та її засновником був видатний вчений, філософ та громадський діяч Володимир Вернадський. З 8 очільників Академії за увесь час її існування троє були представниками Одеської наукової біологічної школи – Володимир Липський, Данило Заболотний та Олександр Богомолець. З 1962 року НАН очолює двічі Герой Соціалістичної праці, Герой України, академік Борис Патон. 

Серед університетів, що відіграють важливу роль у розвитку вітчизняної науки, є ОНУ імені І.І. Мечникова. Він веде свою історію від Імператорського Новоросійського університету, який відчинив двері для перших студентів 1(13) травня 1865 року у складі трьох факультетів – історико-філологічного, фізико-математичного та юридичного, а 1900 року тут було започатковано медичний факультет. З часу відкриття Новоросійський університет став флагманом науки та вищої освіти, відігравав значну роль у суспільному житті міста і регіону. 

 Про досягнення та сучасний стан наукових досліджень в університеті -наша розмова з проректором з наукової роботи ОНУ Володимиром ІВАНИЦЕЮ. 

Досьє «ОВ». Іваниця Володимир Олексійович. Народився 3 червня 1946 року у місті Язяславі Хмельницької області у родині військового. З 1969 до 1974 року навчався на біологічному факультеті Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова. З 1979 року – стажер, а потім аспірант Московського державного університету, де 1979 року захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю «мікробіологія». Того ж року і дотепер працює в ОНУ ім. І.І. Мечникова. У 1996 році в Інституті мікробіології і вірусології НАН України захистив докторську дисертацію. Створив в ОНУ ім. І.І. Мечникова філіал національної колекції морських і практично корисних морських мікроорганізмів. В 2004 році вона отримала статус національного надбання. Організував підготовку фахівців за новою спеціальністю «мікробіологія і вірусологія». Проректор ОНУ ім. І.І. Мечникова з наукової роботи, член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України. 

- Володимире Олексійовичу, сьогодні багато кажуть про необхідність розвивати прикладну науку, щоб отримувати практичні результати. Але щоб не пасти задніх за рівнем промислово-технологічного розвитку, треба не забувати про фундаментальні дослідження. Саме вони стають основою для важливих прикладних напрямків розвитку сучасної науки. Як за умов різкого скорочення бюджетного фінансування підтримувати високий рівень наукових розробок?

- Базового фінансування науки в університетах справді поки що немає. У 2019 році відбуватиметься процедура атестації закладів вищої освіти з наукової діяльності. За її результатами буде складено рейтинг університетів України, за яким і буде визначено, хто і в якому обсязі отримає базове фінансування на науку. 

Впродовж останніх 7-8 років держбюджетне фінансування університетів є грантовим. Це не заважає отримувати важливі та перспективні результати досліджень, що відповідають світовому рівню. Якщо є потужна наукова школа, є цікаві доробки, то й проекти, що пропонуються, мають великі шанси отримати фінансування. Цього року за 34 проектами ми маємо обсяг фінансування у 26 мільйонів. Міністерство освіти і науки сьогодні вимагає, щоб співвідношення прикладних і фундаментальних досліджень складало 60% на 40%. І саме держава повинна формувати конкретні завдання щодо напрямків наукових прикладних досліджень і розробок. Ставити завдання на вирішення загальнодержавних та регіональних проблем і під них оголошувати конкурс. Ймовірно, таку функцію візьме на себе Національна рада України з питань розвитку науки і технологій і запропонує саме такий підхід із визначенням конкретних напрямків наукової діяльності. Має з’явитись нова еліта, яка відстоюватиме державницькі інтереси, зокрема, і в науці. На це потрібен певний час. 

- Володимире Олексійовичу, зараз багато говорять про гуманітаризацію вищої освіти. Але ж розвиток технічного прогресу залежить, перш за все, від напрацювань у галузях технічних та природничих дисциплін. Не принижуючи значення гуманітарних та соціально-політичних дисциплін, це треба визнавати. 

Так, крім навчально-наукових підрозділів, у нас функціонують наукові підрозділи зі штатом науковців. Більшість університетів України їх не зберегли, а нам вдалося це зробити. Ми створили в університеті Біотехнологічний центр, у якому працюють близько 70 фахівців, які вивчають сучасні проблеми використання біотехнологій. Спільно з Національною академією наук України створено Міжвідомчий фізико-технічний центр, який тісно співпрацює з КБ «Південне». Добре розвинутий напрямок мікроелектроніки та сенсорної електроніки. Дуже відомими є НДІ Астрономічна обсерваторія, НДІ Фізики, Інститут горіння і нетрадиційних технологій, Регіональний центр екологічного моніторингу, 16 науково-дослідних лабораторій. На допомогу їм створено Центр колективного користування приладів і обладнання.

Цей рік ознаменувався тим, що Міністерство освіти і науки України зробило акцент на розвиткові морських досліджень і вивченні Чорного моря. Наші фахівці брали участь у формуванні Концепції Державної програми розвитку морських досліджень в Україні. На базі університету провели потужну конференцію, присвячену морським геологічним та геофізичним дослідженням. Робота, яка ведеться нашими науковцями, допоможе державі інтегруватися у міжнародні проекти щодо вивчення Чорного моря. 

Я – поміркований оптиміст. Тому не сумніваюся, що у молоді інтерес до науки зростатиме. І фахівців нашого університету усе частіше залучатимуть до вирішення найважливіших проблем міжнародного, державного та регіонального значення. І це є головним з точки зору подальшої співпраці НАН України і нашого університету. 

З морських глибин і до зірок

Найпомітніші здобутки науковців ОНУ за останні роки

Астрономи університету розробили чисельну модель руху штучних тіл на низьких орбітах навколо Землі, яка дозволяє прогнозувати майбутні положення цих тіл впродовж місяця. Досягнута точність дозволяє розраховувати на обґрунтовані висновки щодо прогнозу зближення космічних об’єктів. Розвинуто теорію космологічних збурень в пізньому Всесвіті.

Фізики вперше показали, що застосування колоїдних гетеросистем з наночастинками срібла, активованими плазмонним резонансом, призводить до підсилення імунного захисту людини від патогенних загроз, що може бути використано у медичній практиці.

Розроблено наукову концепцію і наукові основи створення нового класу акустоелектронних пристроїв з керованими характеристиками. 

Отримано результати, що дозволять розв’язати актуальні для України задачі енергетичного використання дисперсного пального в цивільній енергетиці, задачі безпеки та оборони, проблеми пожежо-вибухобезпеки виробництв та пов’язані з ними проблеми екології, створити наукові та технологічні засади для отримання нових матеріалів методами горіння для альтернативної енергетики та розбудови сучасного матеріалознавства на базі нанотехнологій.

Біологи висунули гіпотезу про провідну роль міграційних процесів у формуванні генетичної структури поселень хижого для мідій молюска рапани у північній частині Чорного моря. Суттєве перемішування генотипів рапани з різних акваторій зумовлює високу адаптивність молюска. Отримано принципово нові дані про адаптивні можливості рапани. Ці результати не мають аналогів у світовій літературі і сприяють поглибленню існуючих уявлень з генетики.

Здійснено метагеномний аналіз біологічної різноманітності мікробіоти Чорного моря та вивчено її біотехнологічний потенціал. Вперше у глибоководних осадах Чорного моря (близько 2000 метрів ) в зоні суворого анаеробіозу відкрито аеробні бактерії, які завдяки своїм ендоспорам були природно законсервовані та зберегли життєздатність впродовж тисяч років.

Створено колекцію штамів морських бактерій, ізольованих із морської води, ґрунту, водоростей, молюсків, вивчено широкий спектр їх властивостей, перспективних для біотехнології (здатність до деструкції ксенобіотиків, продукції ферментів, антибіотиків та бактеріоцинів, стимуляції росту та захисту рослин, вилуговування металів із промислових відходів ТЕС). Ця колекція входить до складу Національної колекції та має статус Національного надбання.

Хіміки розробили комплексний науково-технологічний підхід до синтезу 62 низькотоксичних, широкого спектру фармакологічної дії лікарських засобів. Результати фармакологічних доклінічних досліджень протигрипозної, нейротропної, протитуберкульозної активності, проведені згідно методичних рекомендацій державного експертного центру МОЗ України, свідчать про перспективність подальших клінічних досліджень нових сполук. 

Біотехнологи отримали дослідно-експериментальну партію бактеріального препарату для обробки вітчизняного вугілля з метою десульфуризації і вилучення германію. Проведено укрупнені випробування ефективності бактеріального препарату на діючому підприємстві ЦЗФ «Червоноградська», ПАТ «Львівська вугільна компанія». 

Геологи запропонували концепцію довгострокового прогнозування і захисту від небезпечних геологічних подій на основі збору і теоретичного узагальнення багаторічної емпіричної геолого-геофізичної інформації по території півдня України.

Екологи вперше отримали нову інформацію для різних за ступенем антропогенного тиску морських районів української частини Чорного моря та прилеглих лиманних комплексів і заток, яка є основою для формування науково-обгрунтованої позиції України в міжнародних Конвенціях та угодах на основі огляду транскордонних екологічних та інших ризиків впливу причорноморських країн на морську економічну зону України. Проаналізовані основні проблеми морських наукових досліджень і морських технологій в Україні, що дає змогу вперше сформувати цілеспрямовану систему досліджень в українській частини Чорного моря.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті