Землею не повинні заволодіти латифундисти

Круглий стіл на тему «Україна аграрна: реальність і фантастика» провело ІА «Міст-Одеса». У ньому взяли участь депутат обласної ради Дмитро Барвіненко, ректор державного аграрного університету Сергій Корлюк, директор селекційно-генетичного інституту В’ячеслав Соколов та старший викладач кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин національного університету імені І. І. Мечникова Михайло Борисов.

Обговорення заданої теми учасники круглого столу почали з визначення місця і ролі нашої країни у світовій системі господарювання. Як відзначив М. Борисов, людство живе в умовах постійних страхів, викликаних нестачею продовольства, недоїданням і голодом у деяких регіонах земної кулі. У зв’язку із цим роль України, як сільськогосподарського виробника, зростає. Тим більше, що наша країна має дві третини світових запасів чорнозему. Питання в тому, як це багатство використовується?

Не секрет, що обласний бюджет недоодержує значні кошти щодо податку на землю, заявив Д. Барвіненко. Проблема обговорювалася на одній із сесій обласної ради, і є надія, що ці питання, особливо на місцях, будуть упорядковані.

– Що ж стосується зерна, продовольства в цілому, то можу вас запевнити, що в Україні хліб і сало завжди були і будуть, – висловив свою думку депутат. – Однак зерно, що було зібрано торік, лежить без руху, не продається. Через це аграрії недоодержують кошти, необхідні для розвитку галузі.

Говорячи про нинішній стан сільського господарства, ректор ОДАУ С. Корлюк поскаржився на те, що воно, як і раніше, залишається неконкурентоспроможним. Це пов’язано, на його думку, з відсутністю відчутних дотацій у галузь з боку держави і дорогими банківськими кредитами.

– Зараз наші фермери беруть кредити під 30 і більше відсотків, – повідомив С. Корлюк. – Тоді як у Європі – під 2-3 відсотки, а в Японії, щоб підтримати селянина, зараз видають кредити під нуль відсотків.

– Ми вже дозріли до розуміння того, що земля повинна бути товаром, – далі говорить вчений. – І це правильно. Але незрозуміло, як піде процес. В Україні дотепер немає реального реєстру і кадастру землі, не створено іпотечний банк, який забезпечував би аграріїв недорогими грошовими ресурсами.

Ректор ОДАУ також звернув увагу на те, що в Україні розорано 60 відсотків сільгоспугідь, тоді як у Європі ця цифра не перевищує 30 відсотків. У той же час реальна віддача з гектара залишається досить низькою. Особливо, якщо порівнювати з Францією, яка одержує від експорту сільгосппродукції близько 60 мільярдів євро на рік.

Продовжуючи тему ефектив­ності сільгоспвироб­ництва, В. Соколов заявив: Одещина може виробляти до 5 мільйонів тонн зерна на рік і стати центром виробництва високоякісного насіння пшениці, інших зернових та олійних культур. Про це свідчать досягнення одеських селекціонерів та генетиків.

Практика показала, що наші сорти і гібриди мало в чому поступаються закордонним аналогам. Але конкурувати з ними в нинішніх умовах дуже важко. В Україні і в області недостатньо заводів, які доводили б насіння до потрібної передпродажної та передпосівної кондиції, поін­формував В. Соколов.

– Перш ніж впровадити режим вільного продажу землі в Україні, слід було б урахувати сумний досвід деяких наших сусідів, а також країн далекого зарубіжжя, де земля перебуває у власності великих землевласників, – під­креслив С. Корлюк. – Така си­ту­ація спостерігається в Румунії, Бразилії, Мексиці та інших країнах так званого «третього світу». Ми не повинні допустити ситуації, коли землею володітимуть латифундисти.

Выпуск: 

Схожі статті